Арт-терапія допомагає людям із шизофренією покращити психічний стан

Дослідження, опубліковане у науковому медичному журналі, показало, що арт-терапія може позитивно впливати на емоційний стан людей, які мають шизофренію.

У науковій статті, розміщеній на платформі Національної медичної бібліотеки США, описано результати застосування арт-терапії для людей із психічними розладами. Дослідники аналізували використання творчих занять як додаткового методу лікування.

У межах терапії учасникам пропонували три основні види творчих вправ: ліплення з глини, малювання та живопис. Через ці заняття пацієнти могли виражати емоції та переживання без вербального спілкування.

За даними дослідження, такі практики допомагають покращити самовираження, зменшити рівень тривожності та сприяють розвитку соціальної взаємодії. Особливо це важливо для людей із шизофренією, які часто мають труднощі з комунікацією та емоційною регуляцією.

Автори дослідження зазначають, що арт-терапія може використовуватися як допоміжний метод у комплексному лікуванні психічних розладів.

Авторка: Коростіль Марія

Глинотерапія й нервова система: як ліплення заспокоює мозок

Глина — матеріал, який супроводжує людство тисячі років. Здавна ми не просто ліпили різнобарвні фігурки, вона використовувалась й посуді й прикрасах, декорі й навіть як будівельний матеріал. А в нинішній час вона допомагає нам розслабитись, відпустити потребу в показній охайності й сповільнити свою нервову систему. Коли ми беремо в руки глину, думки сповільнюються, наші рухи стають уважнішими, а емоції стають доступнішими.

Глинотерапія — це напрям арт-терапії, у якому основним інструментом є глина як природний, тілесно-емоційний і символічний матеріал, говорить школа ментального здоров’я та духовного розвитку Art-develop.

Вона відрізняється від гончарства тим, що це не заняття з творчості, а терапевтичний процес, у якому людина взаємодіє з глиною не для того, щоб “зробити щось гарне”, а щоб: висловити внутрішній стан, зняти напругу, прожити складні почуття і відновити контакт з тілом.

Глина дає унікальний прямий контакт із тілом, а це важливо, особливо коли людина відчуває себе “в тумані”, в стані заморожування чи втрати контролю. Через монотонні, ритмічні рухи з глиною активуються процеси самозаспокоєння, що особливо важливо при: тривожності, ПТСР та хронічному стресі. Глина не знає, що таке критика. Вона не оцінює ваші «шедеври» — хіба що вони падають зі столу. Це робить процес безпечним місцем для емоцій: образи, злість, сум чи раптова ідея створити горнятко, що нагадує місяць — усе можна «виліпити», не пояснюючи нікому словами.

Глина — це мова без слів. І саме вона здатна нагадати нам як це — створювати з хаосу, красу.

Авторка: Лифаренко Римма

Опанування різних видів мистецтва як протидія розвитку деменції

Національна бібліотека США опублікувала статтю під назвою “Роль арт-терапії у сприянні психічному здоров’ю: критичний огляд”, де зазначається про реабілітаційний ефект на пацієнтів з деменцією та легкою формою хвороби Альцгеймера.

У статті деменцію описують як зниження здатності запам’ятовувати, мислити або виконувати інші когнітивні операції. Деменція проявляється в різних формах, і її можуть спричиняти численні стани. Понад 55 мільйонів людей у світі страждають від деменції, і щороку діагностується близько 10 мільйонів нових випадків. Деменція супроводжується пошкодженням клітин мозку, що призводить до втрати здатності до спілкування, впливаючи на мислення, поведінку та почуття.

  Арт-терапія використовувалася як один із видів діяльності для когнітивної реабілітації протягом дванадцяти тижнів. Застосовувалися тренування пам’яті, комп’ютерна розумова стимуляція, експресивні дії (малювання, вербальне вираження, письмо), фізіотерапія та фізичне виховання. Учасники брали участь у мистецьких інтервенціях, що включають танець, експресивне письмо, музику, театр та образотворче мистецтво, що вивчалися на предмет їхнього терапевтичного та психологічного впливу. Як внаслідок цього, через арт-терапію нормалізувався психоемоційний стан та незначною мірою покращилися когнітивні здібності пацієнтів.

В іншому експерименті, який був проведений Рідчасом та іншими науковцями, застосовували методи арт-терапії: декорування капелюхів, колаж, тиснення, живопис, гончарство, фотографію та друкарство. Щотижня учасники розробляли художній продукт на основі інструкцій. Було показано, що арт-терапія підвищує самооцінку, посилюючи емоції власної гідності або компетентності. Зрештою, після двомісячного курсу учасники продовжували самостійно створювати витвори мистецтва, що призвело до сильнішого почуття виконаної роботи та підвищення самооцінки.

Авторка: Казанець Дарина